В Національному аграрному університеті, на базі кафедри птахівництва "Навчально-наукового центру технологій у птахівництві, їх стандартизації та сертифікації”, Навчально-дорадчим центром птахівництва проведено 5-денний cемінар-навчання з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де викладаються дисципліни з птахівництва. Такий захід організовано вперше за 30 років, і тому не дивно, що він зібрав викладачів майже з усіх вищих навчальних закладів, де читається ця дисципліна.

Учасники семінару мали унікальну можливість поспілкуватись з колегами, обмінятись досвідом і побачити в дії сучасне обладнання та роботу провідних птахопідприємств України – ЗАТ "Комплекс “Агромарс", де вирощують м'ясних курей, та ЗАТ "Агрофірма “Березанська птахофабрика", що спеціалізується на виробництві харчових яєць.

Ділячись своїми враженнями від побаченого в господарствах, М.М. Лемешева, професор Харківської зооветеринарної академії, сказала, що вона у птахівничій галузі з 1964 р. і постійно спілкується з виробничниками, але поїздки на підприємства такого рівня вважає великою удачею. Деякі викладачі зізнавались, що багато того, про що вони розповідають студентам, самі на практиці не бачили, бо не мали такої можливості. Тож багато в чому вони лише теоретики. І це не вина їх, а біда. Адже не завжди у викладачів є час і кошти для поїздок на виставки чи конференції. Та й не секрет, що не дуже охоче, а то і зовсім не допускають "гостей" на територію виробництва господарі птахофабрик. І їх також можна зрозуміти – "береженого Бог береже".

То де ж черпати сучасну практичну інформацію? Теорія – це добре, а як же зв'язок з виробництвом у такій динамічній і, прямо скажемо, "делікатній" галузі, яка не любить "сторонніх"?

Тому таке зібрання викладачів, яке відбулося в НАУ, це перша і досить успішна спроба розв'язати хоча б маленьку частку даної проблеми. Як стверджують слухачі курсів, такі семінари вкрай необхідні, бо то, крім всього, ще й можливість спілкування з колегами, обміну досвідом і нагода обговорити та знайти рішення спільних проблем.

Як організована підготовка студентів за спеціалізацією "Птахівництво" в НАУ? Згідно з наказом №31 Міністерства аграрної політики України від 20 січня 2007р. "Про підвищення якості підготовки фахівців для галузі" на базі кафедри птахівництва НАУ створено “Навчально-науковий центр технологій у птахівництві та їх стандартизації і сертифікації”, до складу якого входять:

– Навчально-наукова лабораторія з племінної яєчної птиці на базі НДППЗ ім. Фрунзе НАУ (с. Фрунзе, АР Крим);

– Навчально-наукова лабораторія з м'ясного птахівництва на базі ЗАТ "Комплекс “Агромарс" (с. Гаврилівка);

– Навчально-науково-виробнича лабораторія ВСП НАУ "Немішаєвський агротехнічний коледж";

– Навчально-дорадчий центр (НДЦ) з підвищення кваліфікації спеціалістів та надання послуг в галузі птахівництва;

– Науково-навчальна лабораторія з птахівництва (віварій);

– Навчально-виставковий павільйон технології виробництва продукції птахівництва (фірми “Біг Дачмен Інтернешнл Гмбх”).

До того ж, кафедрою птахівництва НАУ укладено угоди про проведення практик студентів на базі провідних підприємств: АТЗТ "Миронівський Хлібопродукт", ЗАТ "Агрофірма “Березанська птахофабрика", ТОВ "Рубі Роз Агрікол Ко. ЛТД", ППЗ "Коробівський", ЗАТ "Комплекс “Агромарс", ЗАТ "Птахофабрика “Київська".

Так вирішуються питання практичної підготовки студентів у НАУ. Чи забезпечується в цілому належний рівень підготовки? Як стверджують практики – ні. І це проблема не тільки НАУ. Виробничники мають багато нарікань на молодих спеціалістів, випускників вищих навчальних закладів, адже довго доводиться їх ще вчити.

Обговорюючи дане питання викладачі назвали загальну проблему вищих навчальних закладів, де готують спеціалістів і магістрів для птахівничої галузі, – недостатню кількість годин для практичних і теоретичних занять. Виробництво стало набагато складнішим та інформаційно насиченим. А кількість годин на підготовку не змінилась, (з деяких предметів навіть зменшилась). Тому викладачі вважають, що не відкоригувавши навчальні програми не уникнути нарікань на рівень підготовки спеціалістів. Також викладачі вважають, що необхідно розпочати підготовку магістрів за спеціальністю "Птахівництво". Для цього потрібно затвердити спеціальність "Птахівництво" та розробити відповідні план і програму підготовки.

Цю проблему учасники семінару мали можливість обговорити з головою Асоціації "Союз птахівників України" О.Б. Бакуменко. Він, до речі, у своєму виступі також вказував на недоліки у підготовці фахівців та розповів як Асоціація планує виправляти дану ситуацію через свої курси перепідготовки.

Під час семінару обговорювались теми: "Стан та тенденції розвитку птахівництва в Україні і світі. Конкурентоспроможність вітчизняної продукції птахівництва в контексті вступу України до СОТ" (лектор В.П. Бородай, завідувач кафедри птахівництва, професор, доктор сільськогосподарських наук, НАУ); "Стан птахівництва Київщини" (доповідав М.Є. Жеребов, голова ВО "Київптахопром"); "Сучасний стан і профілактика інфекційних захворювань сільськогосподарської птиці, методи вакцинації" (лектор Ю.А. Собко, директор НВП "Біо-Тест-Лабораторія"), про новинки обладнання для птахофабрик виробництва фірми "Техна" та інших провідних компаній розповідала представник фірми "Техна" Ольга Іванівна Бабич. Обговорювались також ряд інших тем.

З роботою лабораторії контролю якості сільськогосподарської продукції, що функціонує в НАУ при факультеті якості та безпеки продукції АПК, знайомив Сергій Дмитрович Мельничук, проректор з навчальних та науково-виробничих питань якості, стандартизації і сертифікації продукції АПК.

Оксана Володимирівна Зазимко, начальник навчальної частини НАУ, інформувала слухачів про структуру НАУ, організацію наукової роботи та навчального процесу, особливості організації в НАУ дистанційного навчання тощо.

Організатори семінару максимально поділились з колегами своїм досвідом. Підводячи підсумки роботи семінару та враховуючи висловлені побажання учасників, висновок один – започатковано добру справу, яку необхідно продовжувати. Тож побажаємо організаторам – кафедрі птахівництва НАУ Навчально-наукового центру технологій у птахівництві, їх стандартизації та сертифікації та Навчально-дорадчому центру птахівництва, що при кафедрі птахівництва, особисто завідувачу кафедри В.П. Бородаю – не зупинятись. До нових зустрічей!

Що ще почитати:

роздрукувати

• Дисертації з птахівництва, захищені в Україні у 2006-2007 роках
• "Агро 2007"
• До питань годівлі
• ОПЫТ ПТИЦЕВОДСТВА РОССИИ
• "Золоте курча – 2007"
• ВЕТЕРИНАРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ ПТАХІВНИЦТВА
• ПІДСУМКИ РОБОТИ ПТАХІВНИЧОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ У 2006 РОЦІ